Спори про звернення стягнення на предмет іпотеки

Проблемні питання, які можуть виникнути

при вирішенні спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки

У правовій позиції Верховного Суду України по справі № 6-482цс15 від 20.01.2016 року вказується, що рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до моменту удосконалення механізму, передбаченого п. 3 цього Закону.

Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вступив в законну силу 07.06.2014 року, причому його положення не передбачають підстав для відмови у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів кредиторів.

Згідно цього Закону, у примусовому порядку не може бути стягнуто житлове нерухоме майно, що вважається предметом іпотеки чи застави.

Це положення закону має місце при дотриманні наступних умов:

1.     Повинен бути споживчий кредит, наданий в іноземній валюті кредитними установами – резидентами України.

2.     Житло, на яке звертається стягнення, має бути постійним місцем проживання позичальника/ поручителя або має бути об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, а у позичальника/поручителя не повинно перебувати у власності інше нерухоме майно.

3.     Загальна площа такого житлового майна не повинна перевищувати 140 квадратних метрів, якщо це квартира, і 250 квадратних метрів, якщо це житловий будинок.

Також не може бути стягнуто в примусовому порядку інше майно, яке у відповідності з законом чи кредитним договором підлягає стягненню з позичальника при недостатності коштів, отриманих стягувачем від реалізації предмета застави/іпотеки.

Причому, кредитна установа не може продати або передати заборгованість або борг іншій особі.

Слід зазначити, що закон «Про мораторій...» не поширює свою дію на територію України, визнану тимчасово окупованою, а також на суб'єкти Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Подводя итого, следует сказать, что суть этого Закона «О моратории…» состоит в том, что иски об обращении взыскания на предмет ипотеки, которой обеспечены потребительские кредиты в иностранной валюте, рассматриваются судами, однако исковые требования не удовлетворяются.

Особливість полягає в тому, що така міра тимчасова і діє до моменту закінчення дії мораторію, причому позичальник не позбавляється права подання позовної заяви з такими ж вимогами після закінчення дії мораторію. Тобто мораторій – це не спосіб звільнення позичальника від виконання зобов'язання за договором, це відстрочка виконання такого зобов'язання.

Из этого следует, что суд при рассмотрении таких исков и решении вопроса возможности применения моратория, должен уделять особое внимание соблюдению условий, которые и являются основанием для применения Закона «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте».

С полным текстом Постановления ВСУ по этому делу Вы можете ознакомиться на официальном сайте Верховного суда.

Адвокат Павел Лыска предоставляет различные правовые услуги как физическим, так и юридическим лицам. 

Він допоможе Вам правильно витлумачити той чи інший Закон, розібратися у всіх нюансах, а також правильно застосовує його на практиці.