37 отзывов
Адвокат в Харькове Павел Лыска
+380
97
993-30-02
+380
99
234-50-11
Адвокат Павел Лыска опубликовал научную статью в Научном вестнике Херсонского государственного университета на тему: "Проблематика определения и применения корректировки лизингового платежа (курсовой разницы) в результате изменения курса валюты вычисления".

Адвокат Павел Лыска опубликовал научную статью в Научном вестнике Херсонского государственного университета на тему: "Проблематика определения и применения корректировки лизингового платежа (курсовой разницы) в результате изменения курса валюты вычисления".

Адвокат Павел Лыска опубликовал научную статью в Научном вестнике  Херсонского государственного университета на тему: "Проблематика определения и применения корректировки лизингового платежа (курсовой разницы) в результате изменения курса валюты вычисления".

Научная статья посвящена проблематике определения и применения корректировки лизингового платежа вследствие изменения курса валюты вычисления, изменения цены договора, как существенного условия.

     Актуальність проблематики дослідження полягає у існуючих законодавчих прогалинах, які заповнюються існуючими судовими рішеннями, домовленістю сторін, відсутністю єдиної сталої правової позиції, дієвого механізму захисту прав та інтересів боржників, наслідком чого можуть стати незворотні майнові збитки, втрата предмету лізингу та лізингових платежів, сплата значних штрафних санкцій та інші негативні наслідки.

     Нажаль, існуюче законодавство України про лізинг важко назвати системним, повним, глибоким та практичним. Законодавство України про лізинг не розкриває сутності правової природи лізингу, його концепції та основної мети. Норми права є безсистемними, розрізненим, бланкетними, не зв’язаними між собою конкретно, що надає переваги лізингодавцю встановити в договорах лізингу ті умови, що є вигідними для неї.

     Єдиним спеціальним законодавчим актом про лізинг, а саме про його вид – фінансовий, є нова редакція ЗУ «Про лізинг», а саме ЗУ «Про фінансовий лізинг», досконалість якого на як в теорії, так і на практиці є сумнівною.

     ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визнає фінансовою послугою лише фінансовий лізинг, а лізингові компанії – фінансовими установами. ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визнав лізинг кредитною операцією.

     Перспективи лізингу для української економіки є очевидні. Необхідність оновлення основних фондів, техніки, обладнання задля розвитку бізнесу, створення нових робочих місць, випуск конкурентоздатної продукції, зростання економічного благополуччя населення є одним з стратегічних завдань держави.

     В умовах євроінтеграції України, варто системно привести законодавство про лізинг до світових стандартів.

     Недосконалістю лізингового законодавства можуть вміло користуватися лізингові компанії, укладаючи договори лізингу на власний розсуд, посилаючись на свободу договору. Внаслідок чого, лізингодавці одержують надприбутки, що призводить до необґрунтованого дискримінаційного підвищення цін, збільшує запаси неліквідної продукції і, відповідно, зменшує оборотні кошти підприємств-лізингоодержувачів, провокує розкручування цін у суміжних галузях і, як наслідок, до інфляції. Саме тому актуальність досліджуваного питання відіграє значну роль як в правозастосовній діяльності, так і з наукової точки зору.

     Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

     Фінансовою послугою вважається також і фінансовий лізинг. Фінансова установою, яка має права надавати фінансовий лізинг є в розумінні ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» лізингові компанії. Відносини, що випливають з договорів фінансового лізингу є правовідносинами у сфері надання фінансової послуги – фінансового лізингу.

     Задля збільшення фінансових статків, спричинення негативних наслідків для лізингоодержувача, лізингодавець у договорах лізингу встановлює по суті додатковий платіж – коригування лізингового платежу, курсова різниця, яка є додатковою винагородою, окрім встановленої сторонами у договорі. Цей платіж може іменуватися будь-яким чином, але важливо яку змістовну та правову роль воно відіграє. Як свідчить практика, визначення коригування (курсової різниці) лізингодавець прив’язує до формули, яка вказана в договорі. Прикладом такої формули визначення додаткової винагороди може бути: «сума чергового лізингового платежу * на коефіцієнт – сума чергового лізингового платежу». Коефіцієнтом є відношення курсу гривні до іноземної валюти (долар США, євро тощо) встановленого НБУ та збільшеного на відповідний коефіцієнт різниці між офіційним курсом НБУ та курсом комерційного банку.